Будівельні трансформації Харкова: IT-парк замість борошномельної фабрики

Facebook Facebook Facebook

У Харкові багато занедбаних будівель, які часто зносять, щоб звільнити місце для нової забудови. Яскравий приклад: недавній вибух елеватора на Південному вокзалі. Можна довго сперечатися про історичну цінність цієї споруди, але що тепер говорити, якщо будівлі немає.

Однак в Харкові є приклади, коли знакові для нашого міста архітектурні об'єкти не зносять, а навпаки, вдихають у них нове, зовсім інше життя. Яскравим прикладом такої трансформації є будівля старовинного парового млина на вулиці Юлія Чигирина, 13. Newsroom вирішив детальніше вивчити історію цієї будівлі й те, як це місце змінилося за останні декілька років.

Історичний контекст

Вулиці та провулки в цьому районі міста з кінця XVIII століття стали елітними, поступово звичайні будинки харків'ян зносилися, а замість них будувалися садиби й маєтки харківської знаті. Одним з перших забудовників того часу був купець Василь Гладких і його сім'я. Вони побудували на цьому місці парову борошномельну фабрику. На той період підприємство годувало чималу частину Харкова.

11225453_1604920129796261_2777376792728578997_o-1024x768.jpg

У 1899 році борошномельня практично повністю згоріла. Будівля довго стояла закинутою, поки у 1919 році млин не націоналізували. В період німецької окупації він не працював і був частково зруйнований. Але вже у 1944 році його відновили. З 1968 року будівля стала називатися Харківський комбінат хлібопродуктів №1. Хлібокомбінат постачав місто випічкою до 1990 року. Після розвалу СРСР виробництво зупинили й відтоді будівля пустувала. У ньому не раз спалахували пожежі. Борошномельня почала повільно руйнуватися.

Нова філософія

Пам'ятник культури багато років простояв покинутим, поки не втрутився бізнес. Будівлю викупила компанія "Буд Сіті Девелопмент". Забудовник буквально врятував млин від руйнування та зберіг його автентичний вигляд, але змінив первісне призначення. Зараз ця будівля - центр тяжіння всієї забудови. Колишня борошномельна фабрика трансформувалася в простір для нетворкінгу IT-спільноти - IT-парк "Мануфактура".

dsc_0240_2.jpg

У компанії "Строй Сіті Девелопмент" розповіли, що в "Мануфактурі" вибудувана цілісна екосистема з декількох локацій. Space - територія для нетворкінгу, Place - комплекс коворкінг-центрів, офісів, торгових і комерційних площ, Home - апартаменти, площею від 23 до 46 квадратних метрів. Безпека на території IT-парку забезпечує власна служба охорони. Технічний і санітарний стан приміщень контролює керівна служба.

Таким чином, "Мануфактура" стала простором для життя, роботи, розвитку та відпочинку IT-спільноти. Причому не тільки українського. Про своє бажання наймати тут офіс вже заявили не тільки українські, а й закордонні IT-компанії.

Збереження спадщини

У тому, що забудовник дбайливо підійшов до збереження історичної спадщини, Newsroom переконався особисто. У приміщенні колишньої борошномельні й сьогодні можна побачити збережену в первозданному вигляді стіну ХIX століття. На цеглинах кладки стоїть клеймо й ініціали першого власника фабрики - Василя Гладких.

photo_2021-06-15_14-25-08_1.jpg

Те що цеглини збереглися в такому хорошому стані, говорить про високу якість кладки тих, хто будував борошномельню в кінці XIX століття, вважає керівник проєкту IT-парку "Мануфактура" Микола Чумаков. На його думку, збережене маркування говорить про якість цегли та містить інформацію про технічні характеристики, які потрібно враховувати при будівництві будь-якого об'єкта. І це було враховано під час реконструкції будівлі.

photo_2021-06-15_14-25-07.jpg

"Під час будівництва ми зміцнили півтораметрові стіни, довели до ладу колони, повністю відновили внутрішні приміщення. Тепер кожен елемент оновленої "Мануфактури" відповідає всім будівельним вимогам і стандартам", - підкреслив Микола Чумаков.

screenshot_1_1.jpg

У "Строй Сіті Девелопмент" кажуть, що "Мануфактура" - це приклад європейського підходу до збереження історичної та культурної спадщини, коли замість знесення будівлі розробляється проєкт його ревіталізації. Таким чином, будівля набуває нові, сучасні функції та при цьому зберігає первинний зовнішній вигляд.