• Вид на долину річки Лопань з Мордвинівського провулка. Фото кінця XIX ст.

Клочківська вулиця: острова, хутір і колорит передмістя

Facebook Facebook Facebook

У 1804 році Слобідсько-Український губернський землемір Микола Драгомир вперше в історії Харкова дав офіційні імена вулицям міста. Серед них була і вулиця Клочківська, яка розташовувалася "внизу під горою біля річки Лопань, яка веде до Клочківського млина". Автори книги "Історія міста Харкова за 250 років існування" Багалій і Міллер вважали, що Клочківська вулиця перебувала в межах міста Харкова як слобідка, на ім'я Клочківка, приписавши до неї ж і місцевість Піски. Але це була омана, оскільки й Клочківський млин, і слобідка Клочківка, а тим більше Піски не входили в межі міста.

Історія Журавлівки: слобода в кілька вулиць і старовинний храм

Сьогодні у нас поширена думка, що заснував Клочки та влаштував Клочківський млин харківський полковий суддя Тимофій Лаврентійович Клочко, що дав ім'я цій місцевості. Але документальних свідчень цьому немає. Подібність прізвища та назви слободи мали б говорити на користь цієї версії. Однак може бути й інше припущення, звідки пішов цей топонім. Якщо ми подивимося на старі карти та саму місцевість, де влаштована гребля, то побачимо, що вона розташована на декількох острівцях - клаптиках, що цілком могло дати їй і назву. До речі на річки Лопань у межах міста у самій фортеці теж була така місцевість з безліччю маленьких острівців, і вона теж називалася Клочки.

001_1.jpg
Слобідка Клочківка і Клочківський млин на плані Харкова 1742 року

Ми бачимо, що у 1722 році й слобідка Клочківка й однойменний млин належали полковнику Харківського полку Григорію Семеновичу Квітці. З підставою Греко-латинської школи (Харківського Колегіуму) а при ній і Харківського Покровського чоловічого - Колегіумского монастиря, Бєлгородський єпископ Єпіфаній Тихорський придбав Клочківський млин для потреб духовного закладу.

Історія Сабурової дачі: від маєтку до психлікарні

За Переписом Харківського полку 1732 року слобідка Клочківка як і раніше не входить до складу міста, її розташування зазначено як "Поблизу міста Харкова в слободах". У ній значилося 67 дворів з 85 хатами, але тільки 21 двір і 68 чоловіків вважалися підданими Харківському Колегіуму, а крім них тут жили козаки та підпомічники (90 чоловіків у 26 дворах), а також піддані полковника Квітки, деркачівського сотника Олексія Квітки, харківського сотника Ковалевського, вдови сотника Марії Борисової та капітана Бестужева.

Старовинні будівлі Харкова: як реанімувати 100-літнє казино та "будинок масонів"

У 1782 році було укладено перші економічні примітки на Харківський повіт, і в них ми вже не бачимо слобідки Клочківка, замість неї позначені хутори Іванівський і Клочки. У цьому документі чітко зазначено, що хутір Іванівський розташований на правому березі річки Лопань і в ньому живуть усі без винятку жителі, а хутір Клочки - на лівому березі Лопані й у ньому жителів немає!

002_2.jpg
Хутір Іванівський (слобідка Клочківка) на плані Харкова 1787 року

Хутір Іванівський на правому березі Лопані і є та сама Клочківка, яка належала спочатку роду Квіток, та він дотичний і до іншого володіння Квіток - слободі Афанасьєвка (Панасівка). В обох селах - і Афанасьєвка, і Іванівському хуторі (Клочківка) - проживали піддані черкаси, майбутні кріпаки. До 1782 року ним володіли кілька поміщиків: полковник Матвій Прокопович Куликовський, прем'єр-майор Олександр Андрійович Дунін, Федір, Іван і Григорій Олексійович Квітки, а також протоколіст Іван Матвійович Романовський.

Що подивитися у вихідні: ТОП-5 фільмів, які знімали в Харкові

А ось хутір Клочки на лівому березі річки Лопань з'явився як більш пізнє утворення, і заснований був Харківським Покровським чоловічим (Колегіумськім) монастирем. У ньому на час дії (навесні та восени) Клочківського млина проживали економічні селяни.

003_2.jpg
Вулиця Іванівська та Клочківський провулок на плані Харкова 1896 року

До 1795 році хутір Іванівський знову змінив назву й став зватися Поддиванівським, очевидно від того, що розташований на південь від приміської слободи Іванівка. Водночас хутір Клочки вказаний як Клочківській і як і раніше без жителів. Обидва хутори належали представникам роду Квіток і частково дружині поручика Марфі Драгомир.

Олексіївка 100 років тому: як на карті Харкова з'явився спальний мікрорайон

Територія хуторів Поддиванівського та Клочки не ввійде в межі Харкова за планом 1822 року. Тільки при складанні плану 1846 року передбачалося, що ці землі будуть призначені для заселення міськими жителями. Колишня гребля Клочківського млина стала повноцінним дерев'яним мостом (Івановським) і з'єднала вулицю Іванівську, розташовану на лівому березі Лопані, і провулок Клочківській на правому березі. Обидва топоніми зберегли народні назви. Клочківській провулок як провідний до Клочківського млину та хутору Клочки, а Івановська вулиця як провідна до хутора Іванівського.

Сьогодні прогулянка по цій місцевості доставить вам справжню насолоду, тут збереглися і старі будинки, і колорит передмістя великого міста.