Вже понад п’ять місяців Україна та інститути влади функціонують в умовах воєнного стану. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» продовжує моніторинг діяльностінародних депутатів від Харківщини, фокусуючи увагу на ключовому її аспекті – безпосередньо законодавчій роботі. В першій частині нового дослідження розглядаємо, як протягом червня та липня працювали депутати, що представляють сім мажоритарних округів Харкова.
Протягом червня і неповного липня (22 липня, згідно календарного плану, повинна була закінчитися VII сесія) депутати розглянули майже в півтора рази більше питань (342), ніж протягом усього першого «воєнного кварталу» (березень-травень), якому було присвячено наше попереднє дослідження.
Найбільш відповідально до роботи на засіданнях поставились мажоритарники від 172-го та 173-го округів Юрій Здебський та Олександр Бакумов, які взяли участь у голосуваннях із майже 100% (340 та 341 відповідно із 342-х) питань порядку денного. Трохи нижчою була активність Марії Мезенцевої (168 округ) і Андрія Одарченка (170 округ) – на рівні 68% та 74% відповідно. Представниця 171-го округу Вікторія Кінзбурська взяла участь у 54% голосувань Ради, Олександр Фельдман (174-й округ) – у 47%. Найменше долучався до голосувань обранець від 169-го округу Олександр Куницький – він голосував лише з кожного четвертого питання порядку денного.
За кількістю ініційованих законопроектів мажоритарники від Харкова умовно поділилися на дві групи: більш активні Бакумов, Мезенцева та Кінзбурська (15-18 долучень до законодавчих ініціатив), а також усі решта нардепів, які протягом дослідженого періоду суттєво менше (4-6 разів) ставали співавторами законопроектів чи постанов.
З-поміж понад трьох сотень законопроектів і постанов, які розглядалися в депутатській залі протягом досліджуваного періоду, деякі питання викликають особливий інтерес. Так, було відібрано ТОП-7 маркерних законодавчих ініціатив, з яких, по-перше, не було однозначної позиції депутатського корпусу, по-друге, вони викликали суттєвий суспільний та медійний резонанс, по-третє, їхнє ухвалення було принциповим для офісу президента (відповідно, голосування кожного депутата є своєрідним проявим його лояльності або нелояльності до влади). Нижче представлено, як саме із цієї підбірки політичних питань голосували мажоритарники від Харкова.
Джерело: інформація про голосування для інфографіки взята з сайту Верховної Ради.
Серед харківських мажоритарників за обраними маркерними голосуваннями абсолютну підтримку всім провладним ініціативам висловив лише Юрій Здебський. Андрій Одарченко підтримав усі законопроекти, окрім збільшення повноважень Нацради телебачення та радіомовлення. Вікторія Кінзбурська була відсутня в день голосування законопроекту про регіональну політику та змін до держбюджету, але підтримала всі інші розглянуті ініціативи.
Олександр Бакумов, який зберігаючи приналежність до фракції «Слуги народу», увійшов до міжфракційного об’єднання Дмитра Разумкова, підтримав більшість ініціатив, але демонстративно проголосував проти звільнення Ірини Венедіктової, а також утримався при голосуванні за зміни до бюджету і посилення Нацради та можливих санкцій для телеканалів. Не варто дивуватися тому, що за «Стамбульську конвенцію» (і за деякі інші ініціативи) не голосувала Марія Мезенцева – вона в цей час перебувала в Страсбурзі на сесії ПАРЄ.
Серед представників пропрезидентської партії найменшу активність із підтримки маркерних ініціатив влади продемонстрував Олександр Куницький – навіть Олександр Фельдман із новоствореної депутатської групи «Відновлення України» частіше голосував «за» (зокрема, з бюджетного питання, яке є традиційним маркером неформальної приналежності до коаліції та лояльності до влади).
Стаття 24 Закону «Про статус народного депутата України» детально визначає обов’язки народних обранців, серед яких містяться підпункти із наступним формулюванням: «бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях ВРУ», а також «особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються ВРУ».
Наше моніторингове дослідження засвідчило, що чотири з семи мажоритарників дотримуються цих пунктів щодо обов’язкової участі в голосуваннях. Ще двоє депутатів – Олександр Фельдман і Вікторія Кінзбурська – взяли участь у приблизно половині голосувань у червні та липні, а Олександр Куницький голосував лише з чверті питань порядку денного.
Якщо відслідковувати активність депутатів у динаміці, порівнюючи з весняними місяцями, то найбільш помітні зміни – у Олександра Куницького (навесні голосував із 94% питань) та Олександра Фельдмана, який навесні взагалі майже не брав участі у засіданнях, і активізувався лише після свого «трансферу» з розформованої фракції ОПЗЖ до депутатської групи «Відновлення України».
Цікаво, що Фельдмана тепер важко назвати опозиційним депутатом – хоча формально він і не входить до коаліції, але голосував «за» такі чутливі для влади питання, як ратифікація «Стамбульської конвенції», внесення змін до держбюджету та розширення повноважень Нацради з питань телебачення і радіомовлення.
Інші шість мажоритарників від Харкова, обрані від «Слуги народу», формально входять до коаліції – відповідно, здебільшого підтримують її законодавчі ініціативи (щоправда, Олександр Куницький робить це все рідше, а у решти депутатів також подекуди виникає «особлива думка» з того чи іншого питання – на кшталт демонстративного голосування Олександра Бакумова «проти» надання згоди на звільнення генпрокурора Ірини Венедіктової).
Безпосередньо розробка законопроектів не прописана прямо в жодному з підпунктів статті про обов’язки народного депутата, але логічно виходить із інституційної сутності Верховної Ради як колективного законодавчого органу. Сумарно харківські мажоритарники долучилися до 69-ти законодавчих ініціатив (навесні за три місяці цей показник був удвічі більшим – 129). Найактивнішими, як і протягом попереднього досліджуваного періоду, залишаються Олександр Бакумов, Марія Мезенцева та Вікторія Кінзбурська.
Водночас, потрібно правильно інтерпретувати ці кількісні показники і пам’ятати про, по-перше, необмежену кількість спів-ініціаторів у законопроектах (що значно знижує особистий внесок депутата в документ), по-друге, фактор «законодавчого спаму», про який все частіше говорять вітчизняні та закордонні експерти.
Серед поданих законопроектів можна знайти як важливі та актуальні для виборців ініціативи, так і проекти з елементами відвертого лобізму бізнес-інтересів. Відповідно, для формування у депутатів компетенцій щодо якісної законодавчої роботи важливо, щоб виборці також критично оцінювали своїх представників у парламенті не лише за кількістю спів-ініціатив, але і за відповідністю цих законопроектів інтересам громадян.
З повною версією матеріалу, що включає кейси законодавчих ініціатив, до розробки яких долучалися мажоритарники від Харкова, можна ознайомитися за цим посиланням на сайті АЦ «Обсерваторії демократії».
Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»
Коментарі