Цьогоріч національна премія Global Teacher Prize Ukraine відзначила незламних учителів. Однією з них стала Лариса Фесенко із села Лісна Стінка Куп’янського району Харківської області. За час війни вона пережила зраду колег, 45 діб російського «підвалу» і втечу в ніч деокупації Куп’янська. Про це повідомила “Освіторія“.
Вчителька працювала директоркою та викладала англійську мову в Лісотехнічному ліцеї Курилівської сільської ради, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Після окупації села вона стала однією з тих освітян, хто не перейшов на бік агресора і відмовився викладати за російською програмою.
“Я — директорка, яку призначила українська влада, і поки я тут, ви маєте виконувати мої доручення. А ваші добровільні згоди на співпрацю я обов’язково передам у відділ освіти”, — відповіла вона зрадникам, які перейшли на російський бік.
Через проукраїнську позицію колишні колеги написали скаргу, через що Ларису протизаконно утримували в підвалі протягом 45 діб і постійно допитували. Порятунком для неї стала втеча з ув’язнення під час деокупації міста.
Згодом Лариса повернулася до своєї рідної школи і продовжила навчальний процес онлайн. Наразі вона керує процесом відбудови школи та постійно підтримує зв’язок з учнями.
За мужність і відвагу нагороду вчительці вручила Тайра (Юлія Паєвська), одна з найвідоміших українських парамедиків, котра сама пережила три місяці російського полону.
“Ви знаєте, що робили росіяни, коли заходили в наші міста та села — вони йшли до шкіл і бібліотек, знищували книжки, підручники, прапори і навіть вишиванки. Першою ціллю ворога були волонтери і вчителі. Бо саме культура формує націю”, — підкреслила важливість освіти парамедикиня.
Вперше з 2017 року національна премія Global Teacher Prize Ukraine відзначила педагогів дошкілля. Однією з них стала Вікторія Душина з Харкова.
До початку повномасштабної війни вихователька працювала в Харківському ЗДО № 353. Початок війни вона провела разом зі своїми вихованцями під обстрілами. А після евакуації створила клуб для дітей ВПО, де разом із батьками проводила заходи та уроки для маленьких вихованців з усього села.
“Звістка про те, що в село з Харкова приїхала вихователька і проводить заняття для дошкільнят у клубі, швидко поширювалася. З кожним днем у клубі з’являлися все нові і нові діти. Через деякий час я зібралася їхати із села. Але діти не залишилися на самоті. За пів року в клубі вже панувала атмосфера творчості та підтримки, заняття продовжилися. Естафету прийняла вчителька молодших класів, яка приїхала з Луганської області”, — розповіла Вікторія у своїй анкеті.
Повернувшись до Харкова, Вікторія продовжує працювати зі своїми вихованцями онлайн і шукає можливості для проведення офлайн-занять у садочку. А ще освітянка організовує зустрічі дітей та батьків, щоб відволіктися від складних умов.
Виховательку відзначили міністр освіти і науки Оксен Лісовий та голова секції освіти ЮНІСЕФ в Україні Емануель Абрю.
“Саме на вихователях лежить відповідальність виховати зрілу, духовну націю, яка сміливо рухатиметься в тому напрямку, який вважатиме за потрібне. Наші діти повинні вирости вільними людьми у вільній країні”, — зазначила Вікторія під час нагородження.
Обидві освітянки отримали по мільйоні гривень від ЮНІСЕФ на здійснення своїх освітніх мрій.
Global Teacher Prize Ukraine — щорічна національна премія для вчителів — агентів освітніх змін, що проводиться з 2017 року в Україні. Премія покликана відзначити досягнення вчителя не лише щодо своїх учнів, а й щодо суспільства, та підкреслити важливість педагогів в Україні. Цьогоріч Global Teacher Prize Ukraine зібрала понад пів тисячі історій вчителів з усієї України.
Коментарі