Головний лікар КНП «Міська стоматологічна поліклініка №7» Харківської міської ради
Народилася 29 грудня 1979 року. 2002 року закінчила Харківський державний медичний університет за спеціальністю «стоматологія», а 2021 року – Харківський національний університет імені Каразіна, спеціальність – «менеджмент». У 2017 році здобула вищу лікарську кваліфікацію.
Професійна діяльність
Із серпня 2003 року до червня 2020 року працювала стоматологом-терапевтом у комунальній Стоматологічній поліклініці №7.
Із червня 2020 року виконувала обов’язки керівника Стоматологічної поліклініки №7, а з вересня 2020 року до сьогодні є головним лікарем (директором) цього медзакладу.
Робота у стоматологічній поліклініці
Олена Логвинова взялася до керівництва медичним закладом на піку пандемії коронавірусу та на старті другого етапу реформування системи охорони здоров’я. За її словами, за 3 роки поліклініка пройшла шлях від непрацюючого медичного закладу, де більшість співробітників були у відпустках власним коштом, до однієї з найуспішніших стоматполіклінік у місті.
Логвинова зазначає, що їй вдалося значно збільшити фінансові показники поліклініки. Так, у 4,5 разів зросло фінансування закладу за рахунок Національної служби здоров’я України. Також було активізовано й господарську діяльність, внаслідок чого власні надходження медзакладу збільшилися як мінімум у 20 разів.
«Завдяки медреформі та тому, що нам вдалося збільшити власні надходження, ми налагодили стабільну роботу поліклініки, без затримок виплачуємо зарплату, зробили ремонти та закупили нове обладнання», – зазначає Олена Логвинова.
У розпал повномасштабного російського вторгнення поліклініка продовжувала роботу, надавала допомогу, а також приймала мешканців Харкова в укриття та ділилася електроенергією.
Родина
Виховує сина.
Цитати
Олена Логвинова про фінансові показники стоматполіклініки №7:
«Тоді (2020 року – ред.) поліклініка працювала мінімально, лікарі були у відпустках власним коштом. Сидіти без роботи далі не можна було! Ми комунікували з кожним лікарем, вчасно вносили в електронну базу проліковані випадки, проводили роботу над помилками та в результаті почали отримувати більше надходжень від НСЗУ. Через півроку було вже 183 тис., потім 267 тис. і незабаром півмільйона гривень на місяць. Вчетверо збільшили надходження від НСЗУ! І у 20 разів збільшили власні надходження! – а це понад мільйон на місяць».
Про оновлення поліклініки:
«Якість лікування і комфорт пацієнтів і лікарів у нашій поліклініці ми поставили на головне місце. Починаючи з середини 2020 року, почали стабільно оновлювати поліклініку»; «Зробили ремонти в кабінетах. Тепер лікарі працюють не всі разом, а кожен у своєму кабінеті. Я спромоглася заккумулювати кошти, і ми придбали 8 нових стоматологічних установок. Одна коштує 150 тис. грн. Відремонтували хірургічний кабінет, там усе нове. Скрізь є кондиціонери, зокрема в залах очікування, щоб пацієнти відчували себе комфортно. Також купили новий компресор. Ще до війни ми встановили накопичувальну систему водопостачання, щоб не залежати від відключень централізованого водопостачання, які періодично відбуваються в районі».
Про плани на поліклініку:
«Дуже хочу впровадити у нашій поліклініці технологію CAD/CAM. Якщо говорити просто, це такий собі мінізаводик, коли відсканував ротову порожнину, змоделював, а фрезерний верстат на штучному інтелекті виготовив коронку або протез.».
Про зарплати в поліклініці:
«Не менше 20 та 13,5 тис. грн платимо медикам та зубним технікам. Ми повністю виконуємо умови постанови Кабміну! Перейшовши повністю на госпрозрахунок, була можливість переглянути колективний договір, піти на «погодинку» та, не порушуючи закону, платити «мінімалку». Ні! 20 тис. та 13,5 тис. грн! Нині це базовий оклад».
Про філософію роботи колективу:
«Ми, харків’яни, дуже чуйні. Стали єдиним фронтом! Волонтерити – давайте! Допомогу зібрати – давайте! День донора – будь ласка! Здаємо кров на ЗСУ. Увесь час беремо участь. Наші двері завжди відчинені. Ми навіть отримали подяку від спецпідрозділу «Кракен». Принцип у нас – один за всіх, та всі за одного.
Командний дух він присутній. Проблеми розвʼязуємо разом. Ніхто нічого за рогом не обговорює. Прийшли, сказали, все вирішили, як би примітивно не звучало. Ми згуртовані. А з погляду роботи для людей я люблю говорити як у старому вірменському мультфільмі: роби добро, кидай його у воду, і воно до тебе повернеться».
Про роботу під час повномасштабного вторгнення:
«24 лютого 2022 року я їхала на роботу. Поліклініка відтоді не зупинялася ні на одну хвилину, ні на день. У нас є укриття, в якому жили лікарі з сім’ями, жив молодший і середній медперсонал, і вони ж нон-стоп, дотримуючись комендантської години, завжди приймали»;
«Ми одна з перших «стоматок», яка під час війни, при обстрілах, коли відключали світло, продовжувала працювати, тому що встановили генератор на 65 кВт. Допомогла обласна військова адміністрація, Департамент охорони здоров’я, ЮНІСЕФ. Наші двері завжди були відчинені для всіх, щоб зарядити телефони, зігрітися, помитися, розігріти їжу.
І вода в нас також є постійно. Ще до війни ми встановили накопичувальну систему водопостачання, щоб не залежати від відключень централізованого водопостачання, які періодично відбуваються в районі».
