"Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі" Оксани Мороз. Уривок з книги

Facebook Facebook Facebook

У новій книжці від видавництва Vivat "Як не стати овочем. Інструкція з виживання в інфопросторі" зібрано основні способи маніпулювання та шахрайства в інтернеті. Простою мовою на конкретних прикладах розказано, як їх розпізнати, чим вони шкідливі та як діяти, щоб мінімізувати ризики та шкоду.

Нон-фікшн та селфхелп: що читають українці

Авторка Оксана Мороз написала книжку у форматі довідника, щоб більш обізнані читачі могли структурувати знання, а ті, хто тільки починає шукати відповідь на запитання "Як мною маніпулюють?", швидко зорієнтувалися. Видання стане знахідкою для тих, хто хоче пояснити рідним і знайомим, як діють маніпулятори та шахраї.

IНСТРУКЦIЯ З ВИЖИВАННЯ В IНФОПРОСТОРI

Половина українців думає, що вміє розпізнавати брехню в інформаційному полі, проте лише 3% можуть це зробити. До кого належите ви?

Переконана, що коли дочитали до цього місця, то впевнено скажете: "До 3%". Однак, щоб я спала спокійно й теж була впевнена, що ви безпечно поводитиметеся з інформацією, уважно прочитайте останній розділ. У ньому я подаю набір правил на щодень. Вони прості й не потребують від вас надзусиль. Окрім одного: їх потрібно виконувати.

Перший рівень — захищаємо себе
Якби всі правила потрібно було звести до мінімуму, то я назвала б вам три.

1. Якщо отримали товар безкоштовно, то ви і є товар. Особливо це стосується всіх форм інформації: від новин до розваг. Вам вигідніше платити за інформацію.
2. Важливе перше джерело, з якого дізнаєтесь нову інформацію. Якщо воно буде брехливе, то ви повірите саме цій інформації, що й стане вашою думкою. Переконати в протилежному дуже складно.
3. Немає магічних пігулок — простих розв’язків складних проблем. Якщо вам їх пропонують, дуже ретельно вивчайте цю пропозицію.

Є важлива основа для всіх правил. Маємо гібридну війну з Росією. Фільтруйте своє інформаційне поле від російських інформаційних каналів і продуктів. Наприклад, після того, як військовим заборонили користуватися навігатором Yandex та Вконтакте, кількість смертей на фронті суттєво зменшилася. Таких висновків дійшов Микита Книш, який на початку російсько-української війни працював в СБУ.

Далі подам базові правила безпечної поведінки в інформаційному полі.

ПРАВИЛО #1:
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТРАФАРЕТ

Ніщо так не мінімізує впливу інформаційних вірусів на нас, як правильно сформований та регулярний у використанні інформаційний трафарет.
Щоб його створити, виберіть більше двох медіа з "Білого списку" Інституту масової інформації й насамперед читайте новини та аналітику в них. Лише зрозумівши об’єктивну реальність, переходьте на інші інформаційні канали, де немає стандартів і фільтрування інформації.

Якщо отримали посилання на матеріал, що містить заголовок "Сенсація! Шок! Перешліть, будь ласка, комусь!" чи будь-які інші виражені емоції, перевірте, чи є згадана інформація на ресурсах із "Білого списку". Якщо це справді сенсаційна інформація, а не фейк, ви точно її там знайдете.

Щоб бути в курсі останніх фейків і дезінформаційних меседжів, бодай раз на тиждень заходьте на сайти фактчекерів:
• "По той бік новин";
• StopFake;
• VoxCheck.

Щоб розуміти російську дезінформацію, вам стане у пригоді мапа від Texty.org.ua, про яку я розповідала вище.

ПРАВИЛО #2:
ДОТРИМУЙТЕСЯ БАЗОВОЇ ЦИФРОВОЇ БЕЗПЕКИ

1. Встановіть менеджер паролів. За його допомогою згенеруйте унікальні та надійні паролі для всіх своїх акаунтів. Так вам потрібно буде запам’ятати тільки три-п’ять паролів: від самого менеджера паролів і від кожного вашого гаджета.
2. Встановіть двофакторну автентифікацію. Для підтвердження виберіть не SMS, а генератор кодів (наприклад, Google Authenticator).
3. Користуйтеся тільки ліцензійним програмним забезпеченням.
4. Не користуйтеся російськими програмами.
5. Завантажуйте ПЗ тільки з офіційних сайтів.
6. Блокуйте комп’ютер та інші гаджети, якщо відходите від них.
7. Вмикайте Bluetooth та Wi-Fi тільки, коли ними користуєтеся.
8. Намагайтеся не використовувати публічний Wi-Fi. Якщо використовуєте, вмикайте VPN.
9. Здійснюйте фінансові та інші конфіденційні операції тільки з власних гаджетів.

ПРАВИЛО #3:
ЗРОЗУМІЙТЕ РЕАЛЬНІСТЬ

Виконайте аудит свого інформаційного поля.
Видаліть канали, які вами маніпулюють.
1. Facebook — перегляньте список ваших друзів і сторінок, на які підписані. Відпишіться від сторінок, які зламали, сміттярок і тих, що не відповідають вашим інтересам.
2. YouTube — перегляньте відео, які відеохостинг рекомендує вам. Натисніть "Не цікавить" (справа за трьома крапками), якщо відео не відповідають вашим інтересам чи є сміттярками.
3. Google — встановіть український інтерфейс і гугліть українською. Це мінімізує вплив російських сайтів, що можуть містити фейкову інформацію.
4. Viber — перегляньте чати та спільноти, до яких додані. Відпишіться від ресурсів-сміттярок.
5. Telegram — перегляньте канали, на які підписані. Відпишіться від анонімних каналів та ресурсів-смітярок.
6. Телебачення — видрукуйте перелік власників телеканалів і використовуйте його замість телепрограми.
7. Онлайн-медіа — перегляньте історію браузера і з’ясуйте, з яких сайтів берете новини. Відмовтеся від ресурсів-сміттярок і сайтів, що не дотримуються журналістських стандартів.
8. Вікіпедія — не використовуйте російську версію.

ПРАВИЛО #4:
БЕЗПЕЧНЕ КОРИСТУВАННЯ FACEBOOK

1. Перш ніж прочитати емоційний, контроверсійний чи політичний допис, що має велику залученість, перевірте, чи там є боти. Якщо так, то прискіпливо перевіряйте інформацію або уникайте її.
2. Не взаємодійте з інформацією, якщо не впевнені в її безпечності. Не ставте вподобайку, не пишіть коментар, не поширюйте допис.
3. Якщо бачите фейкову чи маніпулятивну публікацію, не взаємодійте з нею. Створіть альтернативний допис, у якому висловте свою позицію. Або зробіть скрін некоректної публікації, напишіть на ній «фейк» і так опублікуйте.
4. Не додавайте у друзі людей, які проходять тести, флешмоби та інші форми завуальованого збирання даних або публікують посилання на сайти-сміттярки.
5. Не додавайте у друзі ботів.
6. Перш ніж підписатися на сторінку, вивчіть її зміст.
7. Не беріть участі у флешмобах, де є умова «скопіюй цей текст та опублікуй його», і різноманітних тестах, іграх, опитуваннях, у яких потрібно ідентифікувати себе через акаунт у Facebook.
8. Не натискайте на невідомі посилання.
9. Не встановлюйте безкоштовних додатків.
10. Не забудьте встановити надійний та унікальний пароль і двофакторну автентифікацію.

ПРАВИЛО #5:
БЕЗПЕЧНЕ КОРИСТУВАННЯ YOUTUBE

1. Якщо хочете подивитися новини чи іншу суспільно-політичну інформацію, ознайомтесь спочатку з інформаційним трафаретом, щоб було з чим звірятись і бачити, де є маніпуляції.
2. Шукаючи інформацію, звертайте увагу на джерела. Вивчайте авторів і тільки потім дивіться самі відео.
3. Не забувайте періодично чистити списки рекомендованих відео. Бачите неприйнятні — тисніть "не цікавить".

ПРАВИЛО #6:
БЕЗПЕЧНЕ КОРИСТУВАННЯ МЕСЕНДЖЕРАМИ

1. Перевірте налаштування й переконайтеся, що вас не можна додавати в чати/спільноти без вашої згоди.
2. Для конфіденційного спілкування вибирайте надійні месенджери (наприклад, Signal).
3. Не забудьте встановити надійний та унікальний пароль і двофакторну автентифікацію.
4. Перш ніж підписатися на канал, перевірте його автора чи медіа. Переконайтеся, що це справді їхній канал.

ПРАВИЛО #7:
БЕЗПЕЧНЕ КОРИСТУВАННЯ ПОШТОЮ

1. Не відкривайте листів із сенсаційними чи емоційними заголовками.
2. Не натискайте на посилання в листах від незнайомих людей.
3. Не відповідайте на "листи щастя" та інші листи, у яких запідозрили шахрайство.
4. Не забудьте встановити надійний та унікальний пароль і двофакторну автентифікацію.

ПРАВИЛО #8:
БЕЗПЕЧНЕ КОРИСТУВАННЯ ВІКІПЕДІЄЮ
1. Звертайтеся до Вікіпедії тільки щодо енциклопедичних знань. Про новини чи недавні події дізнавайтеся з об’єктивних медіа.
2. Подивіться, чи перевірені статті.

ПРАВИЛО #9:
БЕЗПЕЧНИЙ ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ

1. Якщо вивчаєте нову для себе чи вузькопрофільну тему або першоджерела іноземною мовою й зі складною термінологією, варто звернутися до об’єктивних вторинних джерел — медіа або експертів. Проте прискіпливо їх перевіряйте.
2. Святих медіа чи джерел інформації не буває. Усі можуть помилятися. Перевіряйте отриману інформацію, співставляючи її з іншими джерелами.

Ці правила не захистять вас від фейків та маніпуляцій в інфопросторі на 100%. Проте вони суттєво знизять ризики підчепити інфовірус та дадуть розуміння об’єктивної реальності. Саме ця інформація буде вашим першим джерелом. А ще ви зможете мінімізувати персональні дані, що віддаєте.

Персональні дані — це не тільки про оформлення кредиту. Це і про те, що маніпуляції персоналізовані під вас і у вашій інформаційній бульбашці висока концентрація інформаційних вірусів. Вони несуть агресивну й руйнівну інформацію, що не тільки змінює ваші мислення та поведінку, а й суттєво збільшує рівень стресу. Це призводить до того, що ви або живете в холіварах, або ізолюєте себе від інформації. І те, і те тільки на руку маніпулятору. А ще ви частіше потрапляєте на гачок шахраїв, що теж не поліпшує вашого життя.

Звісно, до цього додайте купу хибних рішень, які приймаєте на основі недостовірної інформації.

Другий рівень — захищаємо сім’ю

Знаєте, яке запитання мені найчастіше ставлять? Упевнена, що й у вас воно виникало неодноразово, поки читали цю книжку.
А як же діти? Як їх навчити інформаційної гігієни?
Так само. Немає якогось іншого чи магічного способу. Потрібно розповідати дітям про інформаційну гігієну так само, як я крок за кроком розказую вам про влаштування нашого дивного нового цифрового світу. От тільки є два "але":
• дітей потрібно вчити на власному прикладі: якщо в сім’ї не культивуватимете інформаційну гігієну, її не дотримуватимуться й діти;
• не вдаватися до заборон. Однак ви й самі добре знаєте, що, тільки-но ми щось забороняємо, відразу виникає 100500 способів, як це обійти.

"А що ж робити з гаджетами? Як від них відучити дітей?" — поцікавитеся ви. У мене зустрічне запитання: "А чи треба? Чи не така сама це заборона, що й будь-які інші?" Світ не зміниться. Усе буде в смартфоні, та й уже є. Забороняти дітям гаджети — це те саме, що не давати їм користуватися електрикою чи авто. Заборона розв’язує вашу проблему, а не їхню, бо дитина все одно користуватиметься гаджетами.

Пропоную два альтернативні підходи:
1. якщо вашій дитині немає 12 років, регулярно проводьте аудит того, на що вона підписана, і пропонуйте корисні альтернативи;
2. якщо вашій дитині вже 12 років, починайте вчити її інформаційної гігієни, як дорослу. Пояснюйте причинно-наслідкові зв’язки та загрози. Не чекайте, поки це за вас зробить школа.

Інформаційна гігієна нічим не відрізняється від звичайної гігієни чи здорового харчування. Потрібно пояснювати та формувати звичку.
Складніше з людьми поважного віку — нашими батьками та родичами. Усі, хто старше, хто жив і вижив під час "совку", твердо переконані, що самі добре вміють фільтрувати інформацію. Ну і яйця курку не вчать.
Тому дайте чесну відповідь на запитання:
• Ви готові приділяти час?
• Ви готові до того, що це буде нервовий процес?
Якщо відповіді негативні, тобто ви не готові, спробуйте розв’язати проблему з моєю допомогою. Загітуйте батьків та родичів пройти безкоштовні курси від "Як не стати овочем" на платформі Prometheus чи підпишіть на YouTube-канал "Як не стати овочем".

РЕМАРКА
Якщо бачите, що хтось зі знайомих опублікував шкідливий контент у Facebook (флешмоб, посилання насміттярку, тест тощо), згадайте кілька правил.

По-перше, ніяк із ним не взаємодійте. Ніяк — це не ставте злий смайл, не пишіть коментар "Людоньки, що ви робите!", нічого не поширюйте. Усі ці дії збільшують охоплення публікації, і її бачать ті, хто може не розуміти її шкоди. Ну й далі ви бачите "скопіюй текст" уже на їхніх сторінках.

По-друге, якщо у вас є сили й бажання пояснити людині, яка опублікувала допис, що його потрібно видалити (так, це чи не єдиний спосіб бодай частково нівелювати зроблене), напишіть їй в особисті повідомлення чи проінформуйте поза соціальною мережею.

По-третє, коли писатимете, не ображайте й не оцінюйте. Просто дайте інформацію. Повідомлення може бути на кшталт: "Ви опублікували пост "скопіюйте текст" на тему ____ (активації алгоритму Facebook, захисту даних тощо). Є думка, що в такий спосіб збирають наші дані та використовують їх для маніпуляцій. Ось посилання на ці твердження експертів ___".
І далі посилання на текст чи відео.

Якщо ваша відповідь ствердна й ви готові, ось поради. Як кажуть у "Людоньки, порадьте!", із власного досвіду.

Правило #1: не критикуйте й не оцінюйте.
Пам’ятайте, що важлива перша інформація. Ви спілкуєтеся з людьми, які прожили життя, знайшли свої перші джерела (здебільшого маніпулятивні), повірили цій інформації, і вона вже стала їхньою думкою. Коли є найменший натяк на критику, вас не почують.

Правило #2: не говоріть одразу про проблему, яку помітили (люди занесли гроші у фінансову піраміду чи дивляться не той телеканал). Розкажіть, як влаштований новий цифровий світ, бо вам потрібно зацікавити. Продемонструйте, як сильно змінилася інформація та інструменти маніпуляції. Знання цих людей цінні, проте застарілі для нових реалій. Тут важливо не поставити себе вище за когось. Найкраще разом переглянути фільми.

РЕМАРКА
Рекомендую таку добірку фільмів для спільного перегляду:

After Truth: Disinformation and the Cost of Fake News / "Після правди: дезінформація й ціна фейкових новин" (документальний, HBO (2020), режисер Ендрю Россі)

Документальний фільм, що досліджує феномен фейкових новин у США. У ньому показано, як дезінформація впливає на пересічну людину, як вона змінює її мислення та поведінку, як невинний фейк руйнує людські долі.
Одна з ліній фільму — Pizzagate. Він призвів до того, що озброєний чоловік під впливом fake news поїхав рятувати дітей від педофілів. Звісно, нікого він не знайшов, проте своє життя зруйнував. Усе це суттєво вплинуло на президентські вибори в США 2016 року.

Тhe Perfect Weapon / "Ідеальна зброя" (документальний, HBO (2020), режисер Джон Маджіо)

Документальна стрічка, що досліджує вплив кіберконфліктів на протистояння між країнами. "Ідеальна зброя" показує передову кібертероризму, на якій опинилася Америка: країна фактично почала війну, яку не може закінчити.
У фільм увійшли матеріали про Україну: вірус Petya та бунт у Нових Санжарах проти поселення в місцевому санаторії Національної гвардії евакуйованих із Китаю.

Agents of Chaos / "Агенти хаосу" (документальний, 2 серії, HBO (2020), режисери Алекс Ґібні та Хав’єр Альберто Ботеро)

Документальний мінісеріал, сюжет якого обертається навколо втручання Росії в американські вибори 2016 року. Проєкт розповідає про залаштунки глобальної політики і боротьбу Росії за політичний вплив у США на тлі президентських виборів, у яких переміг Дональд Трамп.
Окремим блоком висвітлені події в Україні з 2013 року, проаналізована технологія впливу Росії на український народ. Україна стала плацдармом для тестування технологій, потім застосованих в інших країнах. Автори серіалу взяли інтерв’ю у ключових фігур експертного середовища та проаналізували інсайдерську інформацію.

The Social Dilemma / "Соціальна дилема" (документальний фільм, Netflix (2020), режисер Джефф Орловські)

Якщо не платиш за товар, то товар — ти. Ця фраза з фільму влучно пояснює квінтесенцію роботи цифрових платформ, а отже, і ключових розповсюджувачів інформаційних вірусів.
У стрічці колишні працівники Google, Instagram і Facebook розкажуть про те, як згадані ресурси маніпулюють користувачами. За це відповідають постійно оновлювані алгоритми, які допомагають сайтам передбачати інтереси користувачів, щоб продавати їм більше реклами. Робота самих алгоритмів показана дуже ілюстративно. Зрозуміють усі.

The Great Hack / "Великий злам" (документальний фільм, Netflix (2019), режисери Карім Амер і Джехан Нуджем)

Цей фільм про роботу британської компанії Cambridge Analytica, що збирала інформацію про користувачів цифрових платформ в обхід їх самих.
Унікальне програмне забезпечення й досвідчені психологи Cambridge Analytica розробили алгоритм підтримки потрібних кандидатів. Ці дані використовували, щоб втручатися у вибори в усьому світу. 2018 року вибухнув гучний скандал щодо неправомірного використання даних 87 мільйонів користувачів Facebook, щоб вплинути на думку британських та американських виборців.

Brexit / "Брекзит" (художній, HBO (2019), режисер Тобі Гейнс)

Фільм ґрунтується на реальних подіях. Власне він і показує інструментарій Cambridge Analytica в дії.
Це погляд "за лаштунки" британського референдуму 2016 року, коли було ухвалено рішення про вихід Великої Британії з Євросоюзу.
Одним із головних пропагандистів, що вплинули на думку виборців, став політичний стратег Домінік Каммінгс.
У фільмі показана вся історія: від виникнення ідеї брекзиту до її успішної реалізації. Стрічка буде особливо цікава тим, хто не знає, як нами маніпулюють політики. Вона здатна зняти рожеві окуляри навіть із найзатятіших оптимістів.

"Я — бот" (фільм-розслідування — спільний проєкт hromadske.ua та "Слідство.Інфо" (2019)

Щодня в соціальних мережах з’являються тисячі улесливих або образливих коментарів про українських політиків. Вони допомагають сформувати певний образ політичного діяча чи партії у віртуальному світі. Хто пише ці дописи? Під час парламентської кампанії журналіст "Слідства.Інфо" Василь Бідун влаштувався на роботу в офіс однієї столичної ботоферми — "агенції", що пише проплачені коментарі в інтересах замовника. Там він познайомився з ботозалаштунками українського політикуму.
Як працюють ботоферми, хто намагається створити викривлену реальність для українського виборця, які масштаби сірого ринку та вартість послуг інтернет-ботів — про все це дивіться у фільмі-розслідуванні "Я — бот".

Правило #3: коли інтерес виник і вам почали ставити уточнювальні запитання, час починати первинний аудит. З’ясуйте, звідки людина бере інформацію, що читає, дивиться, слухає.
Разом проаналізуйте це, вкажіть, які джерела безпечні, а які — ні. Бракує аргументів — увімкніть відео "Як не стати овочем" чи використайте інформацію з цієї книжки.

Правило #4: розкажіть, як маніпулюють нами й чого потрібно остерігатися. Це найскладніший етап. Рекомендую разом пройти наш безкоштовний навчальний курс "Як не стати овочем" на платформі Prometheus.

Правило #5: коли інформація є і зрозуміла, важливо не втрачати зв’язок. Періодично цікавтеся останніми новинами. Так ви зорієнтуєтеся, чи людина й далі використовує об’єктивні медіа. Відстежуйте публікації в соціальних мережах. Одним словом, спостерігайте та м’яко коригуйте.

Так, я казала, що це повільний і клопіткий процес. Однак наші батьки варті того, щоб знайти час. Бо від спожитої інформації залежить їхній емоційний стан, а також мислення та поведінка.

Теги: 
Vivat
Оксана Мороз
блог
видавництво
віват
книга
уривок з книги
як не стати овочем
NewsRoom newsletter
Категория: 
УкраинаХарьков