Урбан-культура: perpetuum mobile міста

 

Вуличною культурою часто називають все ті молодіжні течії, які не поміщаються в рамки класичного уявлення про мистецтво та спорт. Довгий час суспільство просто ігнорувало нові напрямки танців, образотворчого мистецтва, спорту, сором’язливо відводячи очі при вигляді графіті на стінах або підлітків, які виконують трюки на скейтах.

В останні два-три десятиліття світу довелося визнати – культура зазнала значних змін, тепер вона підлаштовується під ритм і успіхи сучасних міст. В якості полотна художники використовують стіни будинків, самокати, велосипеди та ролики стали не просто засобом пересування, а вуличний брейк-данс з танців американських гетто перетворився на цілком шанований наполовину спорт – наполовину танець.

Урбан-культура, позбавлена ​​забобонів і гендерної нерівності, припала до душі мільйонам людей і змінила саме уявлення про мистецтво, спосіб життя і навіть місцях для неї. Давайте докладніше розберемося, які напрямки вуличної культури найбільше впливають на формування нової реальності життя в великих містах, і де в Харкові знаходиться місце, яке стане квінтесенцією життя в стилі урбан.

Стріт-арт

Як часто ви бачите малюнки на стінах будинків і гаражів, на бетонних огорожах і парканах? Серед них трапляються справжні шедеври, гідні світових музеїв! А ще, крім графіті до стріт-арту відносять трафарети і вуличні інсталяції.

Сам стріт-арт втілює в собі девіз перших футуристів: “Нехай вулиці будуть мистецьким святом для всіх”. Більше немає потреби спеціально відвідувати галереї та виставки, щоб насолодитися творчістю художників, все, що вам потрібно – це вийти на вулицю й уважно подивитися по сторонах, адже навіть наклейки на перилах або трубах є однією з форм стріт-арту.

Один з найяскравіших представників урбан-мистецтва – знаменитий американський художник Бенксі, роботи якого знайомі навіть тим, хто не знайомий з поняттям “стріт-арт”. Його роботи можна зустріти в занедбаних провулках, на стінах будинків, а ті деякі картини, які виконані на полотні або папері зберігаються в музеях Лондона та Нью-Йорка й продаються на аукціонах за вагомі суми.

Танці вулиць

Street-dance народився в Нью-Йорку у 70-х роках минулого століття. Саме тоді Велике Яблуко стало основною хіп-хоп платформою. “Прародителями” цього виду танцю стали афроамериканці, для яких хіп-хоп був методом протесту проти дискримінації та своєрідним способом самоствердження, що демонструє дух свободи.

Дуже швидко вуличні танці розвинулися в окремий напрям мистецтва. Зараз існують десятки підвидів street-dance: крамп, футворк, брейк-данс, хіп-хоп, кріп-вовк і безліч інших. Танцюристів, які практикують ці види танців зараз показують в телешоу, а балетмейстери афроамериканського походження з “чорних” гетто вирушили прямо до Голлівуду.

Паркур: всупереч законам гравітації

Чи знали ви, що паркур – це насправді так званий “натуральний метод”, який на початку 20 століття розробив француз Жорж Ембер для тренування солдатів, щоб вони могли швидко та легко переміщатися в просторі й долати перешкоди? Пізніше “натуральний метод” почав розвивати Раймонд Бель, який використовував його у військовій службі, а далі – в пожежній охороні, застосовуючи божевільні стрибки та трюки для порятунку життів.

Але паркур в тому вигляді, яким знаємо його ми, почав розвивати син Раймонда, Девід, який зібрав команду “Ямакасі”, відому за однойменним фільмом. “Ямакасі” проповідували незвичайну філософію: світ – це тренувальний майданчик, всі перепони можна обійти. Його висловлювання “Немає меж, є лише перешкоди” досі є девізом філософії паркуру.

Скейтборд і BMX

Вважається, що скейт – це винахід серферів з Каліфорнії. У 50-х роках минулого комусь із них спало на думку прилаштувати до дощок для серфінгу колеса від роликів, щоб швидше спускатися по крутих каліфорнійських схилах до океану. А всього через десяток років, у 60-х роках скейти вже почали виробляти на фабриках! Тоді ж з’явилися перші змагання з фрістайлу та швидкісного слалому.

У 70-х роках в скейтбордингу сформувалися свої канони – саме тоді учасник команди Zephyr Алан Гельфанд придумав трюк під назвою “оллі”, які став базовим для кожного скейтера.

BMX – різновид велосипеда, спочатку придуманий дорослими любителями мотокросу для тренувань. Для дітей – майбутніх спортсменів мотокросу та мотофристайлу, фізично неможливо було вчитися кататися на повнорозмірних мотоциклах для мотокросу, а спеціальних дитячих моделей у той далекий час (1960-ті роки) не було. Такий велосипед був простішим для освоєння. Потім BMX вже переріс в окремий вид спорту, розділений на кілька дисциплін, три з яких є олімпійськими видами спорту – BMX freestyle, BMX dirt, і BMX racing.

Локації

Зміни у вуличній культурі спричинили й зміну ставлення до неї. Невизнаний спорт стає світовим трендом і міська влада заохочує його розвиток. У Харкові вже зараз є, як мінімум, три урбан-парки, а в цьому році планують побудувати ще кілька таких локацій. І вони не будуть пустувати ніколи, адже молодь поступово змінює свої погляди на життя, вважаючи за краще доступний спорт і здоровий спосіб життя.

Але міська інфраструктура ще недостатньо адаптована до потреб і стрімкого розвитку вуличної культури. Для того, щоб дістатися до урбан-парків, вуличним спортсменам іноді необхідно подолати чималі відстані.

Але що, якщо урбан-парком буде не далекою крапкою на карті міста, а ваш власний двір? У Харкові тепер є локація, де органічно поєднані принципи життя в стилі урбан. Йдеться про проєкт компанії “Строй Сіті Девелопмент Груп” – Urban City. Комплекс побудований на ревіталізованій території велозаводу, і саме місце продиктувало філософію проєкту: ЖК для молоді, яка любить активний спосіб життя.

На території комплексу девелопери реалізують ідею урбан-парку в мініатюрі: велодоріжки, спортивні майданчики, зони воркаута і навіть спеціальні приміщення для зберігання спортивного інвентарю. А територію прикрасять стріт-артом від вуличних художників, створивши ідеальне місце для тих, хто не уявляє свого життя без urban-драйву.

Коментарі