«З початку повномасштабної війни кількість звернень зросла у три рази»: як працює лінія пcихологічної підтримки для українців від чеської гуманітарної організації People in Need

Після початку повномасштабного вторгнення організація People in Need («Людина в біді»), яка надає гуманітарну допомогу постраждалим з 2014 року, збільшила кількість фахівців цілодобової, конфіденційної і безкоштовної лінії психологічної підтримки. У будь-який час громадяни можуть звернутися за консультацією або психологічною допомогою за номером: 0 800 210 160. Підтримка надається дорослим і дітям. Крім того, психологи лінії мають базу даних з контактами установ та гуманітарних місій у різних регіонах, і за потреби готові їх надати.

Останнім часом на гарячу лінію стали частіше звертатися підлітки і молодь. Психологи помітили, що відсутність офлайн-навчання значно вплинула на процес соціалізації і багато молодих людей мають критичну потребу у спілкуванні з людьми поза своїм найближчим оточенням.

Newsroom поспілкувався з Оленою, консультанткою гарячої лінії психологічної підтримки організації «Людина в біді» про те, з якими проблемами стикаються українці.

Скільки людей вже звернулося на гарячу лінію психологічної підтримки?

Лінія психологічної підтримки працює з 2015 року. За цей час за допомогою звернулася більше 85 тисяч людей. З початку повномасштабної війни кількість звернень збільшилася у три рази, ми отримали 43 374 звернення.

З якими проблемами найчастіше звертаються люди?

Якщо брати останні 2 роки, то більшість запитів стосуються проблем, пов’язаних із військовими діями в країні. Кожен місяць тематика звернень змінюється, але запити стосуються саме війни.

Якщо на початку повномасштабного вторгнення звернення стосувались адаптації людей до нових умов проживання, пошуку роботи, труднощів в ухваленні рішень щодо переїзду, розпачу через втрату житла, роботи та соціального середовища, то зараз більше говорять про постійну втому від війни та сумних новин, емоційне вигорання, втрату надії на майбутнє. Люди звертаються, бо втратили близьких людей на війні або втратили стосунки через проживання в різних країнах. Люди скражаться на почуття покинутості та самотність.

З якими проблемами звертаються підлітки?

Підлітки заходять з різними запитами, але більшість стосуються втрати соціальних стосунків через війну та складнощів комунікації в сім’ї, з новими знайомими, однолітками. Підлітки скаржаться, що їм важко знайти підтримку від батьків, часто стикаються з осудженням та заборонами. Багато хто звертається на лінію та ділиться своїми першими почуттями закоханості.

У весняно-літній період запити стосуються самовизначення у майбутній професійній діяльності. Підлітки говорять про сильне напруження, страх зробити помилку. Скаржаться на батьків, які тиснуть на них та не дозволяють вступати за обраним напрямком. Часто звертаються вже студенти 1-2 курсів та розповідають про бажання припинити навчання в університеті або про відрахування.

Війну переживають тяжко, підлітковий вік пов’язаний зі спілкуванням та дружбою з однолітками. Внаслідок війни, через часті переїзди, ця категорія втрачає соціальні зв’язки та гостро переживає втрати.

З якими проблемами звертаються переселенці?

Звернення переселенців в цілому стосуються втрати та горювання через вимушений переїзд, втрату роботи та соціального оточення. Люди, які були вимушені покинути рідну домівку, часто стикаються з проблемою соціальної дезорієнтації та постійними стресами. Знайшовши нове місто проживання, їм складно відкритися новому оточенню, познайомитися з сусідами, знайти нову роботу, стати повноцінною частиною нового будинку. Часто вони розповідають про свій внутрішній стан, про відчуття безпорадності, відчуття суму та розпачу через відсутність можливості повернутися додому. Вони винаймають або живуть у наданому їм житлі, скаржаться на побутові умови, в яких вони живуть. Через те, що вони живуть у режимі очікування, спостерігається підвищена збудливість, емоційне виснаження, тривожно-депресивні стани.

Багато хто перебуває у скрутному фінансовому становищі та вкрай занепокоєний тим, що підвищуватимуться тарифи на комунальні платежі, а фінансову допомогу їм, як внутрішньо переміщеним особам, скасували. Люди говорять про відсутність життєвих перспектив та бажання жити. Деякі діляться переживаннями з приводу ситуації в країні та в їхній місцевості.

Дуже часто переселенці говорять про мовний конфлікт, про непорозуміння від місцевого населення. Скаржаться, що чують звинувачення, нібито війна почалася через них. Люди говорять про почуття агресії до оточуючих, які з експертної позиції розмірковують на військові теми, не переживши травматичного досвіду перебування в зоні активних військових дій.

Яку роботу проводять психологи?

В першу чергу мета кожного психолога лінії психологічної підтримки – це стабілізація психоемоційного стану людини, ми маємо вислухати та надати підтримку. Психологи лінії зацікавлені у допомозі кожному, хто звертається. Робота будується індивідуально, відштовхуючись від самого запиту. Діалог допомагає зменшити відчуття самотності, подивитися на ситуацію під іншим кутом, почути себе і усвідомити слова іншої людини, зменшити тривогу та відчути надію на покращення свого життя.

Консультативний процес також може включати навчання прийомам самодопомоги, які дозволяють людям, що опинилися в кризовій ситуації, впоратися із небажаними психологічними реакціями і знизити інтенсивність емоційних переживань.

Чому важлива така психологічна допомога?

Десять років тому неможливо було уявити такий прорив у потребі людей звертатися за допомогою до психологів. Раніше більшість людей їх чомусь боялися та зверталися за підтримкою до друзів та рідних. Дуже часто переживання людей лише зростали через брак розуміння їхньої ситуації. Зараз можна зазначити, що все більше людей звертається до спеціалістів і не вважає це чимось неправильним.

Війна має катастрофічний вплив на здоров’я та добробут людей, руйнує суспільства, сім’ї, соціальний та економічний розвиток цілого етносу. Наслідками війни є тривала фізична та психологічна шкода дітям та дорослим, а також скорочення матеріального та людського капіталу. Смерть у результаті війн – страшні втрати як окремо взятої сім’ї, так і всього народу загалом. Інші наслідки, окрім смерті, включають збіднення, недоїдання, інвалідність, економічний/соціальний занепад та психосоціальні захворювання – і ці запити звучать у зверненнях людей. Вирішення цих проблем потребує співпраці між урядами, міжнародними організаціями та громадянськими спільнотами. І наш проєкт здійснює максимальну взаємодію у цьому ключі – ми маємо можливість залучати фахівців із психотерапевтичної, юридичної, соціальної, медичної, психіатричної сфер, мобільних бригад швидкого реагування.

Кількість дзвінків від найуразливіших верств населення (люди з інвалідністю, малозабезпечені тощо) підтверджує, що лінія психологічної підтримки є важливим не лише психологічним, реабілітаційним ресурсом, а й інформаційним, коли є необхідність перенаправити людину адресно для вирішення її питання.

Доволі часто ще можна почути відгуки після консультації, що людина соромилася звернутися за допомогою, не вважаючи свою проблему значущою, та продовжувала тримати все в собі. І тільки під час консультацій зрозуміла, що даремно не зателефонувала раніше.

 Які історії найбільше вразили?

З мого досвіду найбільш складними були історії людей, які вибиралися з Маріуполя, які втратили чоловіків та синів на війні, втратили здоров’я, пережили домашнє насилля. Люди, яким довелося прожити такі важкі події, дуже травмовані. Їм завжди рекомендуємо отримати безкоштовну психотерапію.

Запам’ятовуються історії людей, які тривалий час виживали під обстрілами та не могли наважитись виїхати в умовно безпечну зону.

Чи зверталися жінки/діти захисників, які воюють або в полоні?

Останнім часом спостерігається велика тенденція таких звернень. Дуже часто жінки телефонують на лінію у розпачі, плачуть від втоми та постійного страху за життя чоловіків. Особливо збільшує страх та появу негативних думок у жінок відсутність зв’язку з чоловіками. Ті жінки, чоловіки яких в полоні, продовжують шукати можливості швидкого повернення чоловіка до України. Багато жінок діляться, що до них звертаються люди, які готові їм допомогти за гроші, а в результаті ці «помічники» виявляються шахраями.

Як працюють психологи з людьми, що втратили рідних?

Люди переживають втрату рідних та незнайомих людей на фронті і в тилу. Також скаржаться на невизначені втрати (наприклад, говорять, що чоловіки з передової не виходять на зв’язок більше місяця, велика вірогідність, що вони потрапили в полон).

Опинившись в складних життєвих обставинах, проживаючи біль від втрати близької людини (розставання, розлучення, смерть), люди втрачають внутрішні опори. Звичне життя стає нестерпним, виникає відчуття самотності, розгубленості, страху перед майбутнім.

Безпорадність та неможливість щось змінити, щоб повернути близьку людину – те, що мучить і не дає спокою. Люди, що переживають втрату, часто говорять про почуття провини за те, що «довго проживають горе», про свою «нездатність правильно» його проживати, заганяючи себе у глибокі стресові стани. Не всі з них можуть отримати підтримку ззовні, від тих, хто поруч, не всі мають до кого звернутися. Однак важливо не залишатися віч-на-віч з цим почуттям, необхідно його розділити.

Важливо розуміти, що втрату потрібно обов’язково прожити, відгорювати, а на це потрібен час. Втрату перемогти неможливо, вона потребує, щоб вона була визнана. З цим потрібно працювати, але це може зайняти дуже багато часу. У когось рік, два… Важливо розуміти, що біль втрати буде з нами все життя, але емоції прожиті стихають і з’являється місце для цієї втрати, прийняття її.

Оскільки зростає кількість звернень від підлітків, як батькам розпізнати «тривожні дзвіночки» і спонукати дитину звернутися за допомогою до психолога?

Як підлітки проживають війну напряму залежить від підтримки батьків та їхнього оточення. Обов’язково необхідно звернути увагу на нетипові зміни в поведінці підлітка, а саме: ізоляція від навколишнього світу, закритість в стосунках з батьками, зміна режиму дня та сну, нічні кошмари, тривале перебування в інтернеті, неконтрольована агресія, відмова від навчання, порушення харчової поведінки тощо.

Якщо вас турбують будь-які зміни, що ви їх помітили в дитині, ви завжди можете звернутись на нашу лінію психологічної підтримки: 0800210160.

Закінчила Харківський національний університет імені Каразіна. У журналістиці працює із 2008 року.
Показати всі пости

Коментарі