Хутір Залютин – найзахідніший населений пункт, який увійшов в межі Харкова. Він отримав назву від річки Залютиної. На правому березі ніякі поселенці або шинкарі з таким прізвищем не жили.
Квіти, балкони та дефіцитний алюміній: ТОП-7 станцій харківської підземки, на яких заощадили
На 1782 рік хутір належав поручику Андрію Григоровичу Квітці. У його володінні було 105 десятин, на яких проживали п’ять чоловіків і шість жінок. Ось як описаний він в Економічних примітках на Харківський повіт 1782 року: “Положення має при річці Залютіній за течією її на правій стороні, а дачею простягається по обидва боки оной річки, і великої дороги, що йде з міста Богодухова в місто Харків. Та річка в оной дачі в літній жаркий час місцями пересихає, вода здорова, земля якість має чорноземну, з посіяного на ній хліба краще народиться жито, а інші насіння, і сінешні покоси безпосередніх. Ліс росте дров’яною вільхою. Піддані роблять вироби, а задовольняються від хліборобства. Земля за задоволенням оних підданих обробляється й сіно скошується ними та найманими людьми на поміщика все без залишку”.
Частина плану Харківського повіту 1783 року, під №18 – земельна дача хутора Залютин
1820 у хуторі розташовувався трактир і заїжджий двір, які часто змінювали власників. Сама місцевість тут була зручна для розбійних нападів на піших обивателів, паломників, що йдуть у Курязьку господу, та самотні екіпажі. Хутір Залютин отримав розвиток лише у 1840. Коли у харківців з’явилася мода виїжджати навесні на пікнік до Курязького монастирю, місцевий трактир став користуватися популярністю, оскільки був єдиним місцем поповнення запасів і алкоголю.
https://www.newsroom.kh.ua/city/portrety-znamenitostey-top-10-muralov-harkovaПортрети знаменитостей: ТОП-10 муралів Харкова
У другій половині XIX століття хутір розвивався вже на лівому березі річки Залютина. У 1873 році Залютин Яр розташовувався за вісім верст від міської межі. Хутір Залютин і маєтки в ньому належали дворянам Бражниковим: вдові Ганні Федорівні та її дітям – Василю, Пантелеймону і Євдокії. У 1880 землі тут активно купували міські м’ясники, які влаштовували бійні, а також шкіряники, тому місцевість тут була не дуже приваблива та здорова для життя.
Хутір Залютин на плані Харкова 1932 року
На 1880 рік в Залютино були бійні: три Бугайцова, Томіцького, Ленченковского, Серіка, Назаренка, бійня та салотопні Юдіна, бійня та салотопні Дорошенка. Нутрощі тварин з боєнь звозили в ліс, сморід від салотопних Юдіна практично не давав життя простим обивателям. У 1882 році салотопні Юдіна закрили, як і найбільш моторошну в санітарному плані бійню Данила Бугайця.
Старовинні будівлі Харкова: як реанімувати 100-літнє казино та “будинок масонів”
У 1899 році тут відкрив цегельний завод купець Андрій Ващенко. У ньому влаштували гофманівську піч на 14 камер, шість сараїв для сушки цегли, а населення в цей час збільшилося на 23 людини. Саме стільки робітників працювали на заводі.
Хутір Залютин на німецькому плані Харкова 1932 року. Червоним літачком позначено аеродром “Осовіахіма”
Великі бійні в хуторі побудували у 1908 році селяни з села Сіноліцівка (так тоді називалася сучасна Солоницівка) Іван Володимирович Бугайцов і Макар Парфентійович Серік. При цьому навіть не планували влаштовувати резервуар для залишків. Оскільки ці землі вже примикали до міської межі через провулок Сериковский, ветеринарне та будівельне відділення зажадало увідповіднювати проєкт до санітарних норм.
Що подивитися у вихідні: ТОП-5 фільмів, які знімали в Харкові
Колишній хутір Залютин увійшов у міську межу 1 січня 1924 року, а ще через три роки приступили до будівництва залізничної станції “Залютіно”. У 1930 на землях колишнього хутора побудували навчальний аеродром “Осовіахіма”.
Коментарі